Ставлення до рослин в України

Охорона рослин народами світу

В Україні засадять парк лікарських рослин

В Україні засадять парк лікарських рослин
5 квітня 2012, 17:34
Джерело
Відомості-UA.com
 
 

У Кіровоградській області з’явиться парк лікарських рослин. Роботи з його створення вже почалися в Олександрівському лісництві.

У Кіровоградській області з’явиться парк лікарських рослин. Роботи з його створення вже почалися в Олександрівському лісництві.

Майбутній парк займе площу в один гектар. Тут будуть вирощувати липи, клени, ялівець, шовковицю, бузину червону, шипшину, глід, калину, лаванду, брусницю й інші рослини, що використовуються у медицині. У парку встановлять альтанки й ослони для відпочиваючих.

Автор ідеї створення парку - директор держпідприємства «Олександрівський лісгосп» Олександр Синявский - відзначив, що в Україні не вистачає парків, які спеціалізуються на вирощуванні лікарських рослин.

Природні рослинні ресурси

 

                               Природні рослинні ресурси

     Природні рослинні ресурси за своєю екологічною, господарською, науковою, оздоровчою, рекреаційною цінністю та іншими ознаками поділяються на природні рослинні ресурси загальнодержавного та місцевого значення.
До природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення належать:
а) об'єкти рослинного світу у межах: внутрішніх морських вод і територіального моря, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України; поверхневих вод (озер, водосховищ, річок, каналів), що розташовані і використовуються на території більш ніж однієї області, а також їх приток усіх порядків; природних та біосферних заповідників, національних природних парків, а також заказників, пам'яток природи, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення;
б) лісові ресурси державного значення;
в) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, види яких занесені до Червоної книги України;
г) рідкісні і такі, що перебувають під загрозою зникнення, та типові природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України.
До природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення законодавством України можуть бути віднесені й інші об'єкти рослинного світу.
До природних рослинних ресурсів місцевого значення відносяться дикорослі та інші несільськогосподарського призначення судинні рослини, мохоподібні, водорості, лишайники, а також гриби, не віднесені до природних рослинних ресурсів загальнодержавного значення.

 
 
 

Основи охорони рослинного світу

 

                Основи охорони рослинного світу

Рослинність є важливішим компонентом біосфери, без якого остання існувати не може. Саме рослини є першоджерелом життя на Землі. Як об'єкт охорони, рослинність можна поділити на кілька груп:
· водна рослинність;
· ґрунтова рослинність;
· підземна рослинність;
· наземна рослинність.
Водна рослинність, яка представлена 10 тисячами видів, хоча і мало використовується людиною, відіграє важливу роль в житті водойм та їх мешканців. Найбільш згубним проявом впливу людини на водну рослинність є забрудненість водойм, особливо внутрішніх, як токсичними речовинами, так і біогенними (розвиток евтрофірування). Тому, необхідно вживати заходи по її захисту. Водна рослинність відіграє важливу роль в підтриманні екологічної рівноваги Світового океану, а відтак і атмосфери.
Ґрунтова рослинність (бактерії, водорості, деякі гриби) практично не використовується людиною. В той же час, ґрунтова рослинність відіграє важливу роль в процесах ґрунтоутворення та мінералізації органічних речовин ґрунтів. Внаслідок забруднення ґрунтів і ґрунтових вод відходами промислового виробництва, більшість з яких є токсичними, ґрунтова рослинність зазнає шкідливого впливу, що вимагає заходів по її захисту.
Підземна рослинність (найбільш бідна видами) представлена переважно бактеріями, які поширюються на глибину до 2-3 км. Вона не використовується людиною і вивчення впливу на неї людини практично не проводилось. Але, внаслідок міграції забруднюючих речовин в довкіллі, токсиканти можуть потрапляти в підземні води і надавати негативного впливу на підземну рослинність.
Наземна рослинність, яка представлена значною кількістю видів (понад 500 тисяч видів), широко використовується людиною і тому зазнає найбільшого негативного впливу. Саме вона потребує особливого захисту: захисту від негативного впливу забруднюючих речовин, захисту від надмірного використання людиною тощо. Саме наземна рослинність забезпечує продукування основної частини кисню атмосфери, кругообіг Карбону в природі тощо.
Якщо перші три групи рослинності можливо захищати, реалізуючи загальні природоохоронні заходи, то захист наземної рослинності має ряд особливостей. Слід зазначити, що рослинність є самовідновлюваним ресурсом.








 

                   Охорона рослин народами світу

     Кожний народ в тій чи іншій мірі зобов'яз

Основи охорони рослинного світу

 

                Основи охорони рослинного світу

Рослинність є важливішим компонентом біосфери, без якого остання існувати не може. Саме рослини є першоджерелом життя на Землі. Як об'єкт охорони, рослинність можна поділити на кілька груп:
· водна рослинність;
· ґрунтова рослинність;
· підземна рослинність;
· наземна рослинність.
Водна рослинність, яка представлена 10 тисячами видів, хоча і мало використовується людиною, відіграє важливу роль в житті водойм та їх мешканців. Найбільш згубним проявом впливу людини на водну рослинність є забрудненість водойм, особливо внутрішніх, як токсичними речовинами, так і біогенними (розвиток евтрофірування). Тому, необхідно вживати заходи по її захисту. Водна рослинність відіграє важливу роль в підтриманні екологічної рівноваги Світового океану, а відтак і атмосфери.
Ґрунтова рослинність (бактерії, водорості, деякі гриби) практично не використовується людиною. В той же час, ґрунтова рослинність відіграє важливу роль в процесах ґрунтоутворення та мінералізації органічних речовин ґрунтів. Внаслідок забруднення ґрунтів і ґрунтових вод відходами промислового виробництва, більшість з яких є токсичними, ґрунтова рослинність зазнає шкідливого впливу, що вимагає заходів по її захисту.
Підземна рослинність (найбільш бідна видами) представлена переважно бактеріями, які поширюються на глибину до 2-3 км. Вона не використовується людиною і вивчення впливу на неї людини практично не проводилось. Але, внаслідок міграції забруднюючих речовин в довкіллі, токсиканти можуть потрапляти в підземні води і надавати негативного впливу на підземну рослинність.
Наземна рослинність, яка представлена значною кількістю видів (понад 500 тисяч видів), широко використовується людиною і тому зазнає найбільшого негативного впливу. Саме вона потребує особливого захисту: захисту від негативного впливу забруднюючих речовин, захисту від надмірного використання людиною тощо. Саме наземна рослинність забезпечує продукування основної частини кисню атмосфери, кругообіг Карбону в природі тощо.
Якщо перші три групи рослинності можливо захищати, реалізуючи загальні природоохоронні заходи, то захист наземної рослинності має ряд особливостей. Слід зазначити, що рослинність є самовідновлюваним ресурсом.










аний турбуватися охороною навколишнього середовища, адже це його сьогодення і майбутнє. Не обійшла охорона і рослин. Це, в першу чергу, пов'язано з тим, що людина більше програє від того, коли втрачає певні види рослин, ніж виграє. У певній мірі захист рослин пов'язаний першу чергу з такими негативними процесами, як зникнення видів рослин.
 Наша країна і наш народ не є винятками.
 В Україні є великі природні ресурси цінних видів рослин, у тому числі і лікарських. Однак ресурсний потенціал багатьох цінних видів обмежений, тому виявлення сировинних резервів та оцінка фіторесурсів, розробка наукового обгрунтування їх невиснажливого використання мають загальнонаціональне значення. Виснаження природних фіторесурсів багатьох цінних видів рослин, що зростають в Україні, значною мірою спричинене відсутністю координації між основними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, у віданні яких знаходяться відповідні ресурси, заготівельними організаціями та фармацевтичною промисловістю. З 1075 видів судинних рослин, які мають визнану лікувальну дію, 386 видів органічно пов'язані з лісовими фітоценозами, хоча частка дерев тут незначна (56 видів). Близько 40 видів - чагарники та напівчагарники, решта - трав'янисті рослини. 312 видів є типовими представниками безлісих лучно-болотних, лучно-степових, лучних, прибережно-водних угруповань і 377 видів представляють лабільну групу синантропних видів, які активно проникають на порушені ділянки будь-яких фітоценозів, в тому числі й лісових. Заготівля дикорослих видів лікарських рослин здійснюється підрозділами Укоопспілки, ЗАТ «Ліктрави» та державним консорціумом «Укрфітотерапія